Історія "Fender" або внесок того, хто не вмів грати на гітарі!
Fender - американська компанія, діяльність якої направлена на виробництво акустичних та електрогітар, а також музичне обладнання (комбопідсилювачи, педалі ефектів тощо) та аксесуари (медіатори, каподастри, ремені тощо).
Що таке "FENDER"? Якщо судити з точки зору більшості музикантів та прихильників рок (і не тільки) музики, то напевно просте визначення, таке як "американська компанія, що специалізується у виробництві акустичних та електрогітар" вважалося б просто смішним або несправедливо простим. Можливо, якби не гітари від Фендера, то хіти Еріка Клептона, Інгві Мальмстіна, Джимі Хендрікса, Курта Кобейна та інших відомих виконавців набули б зовсім іншого звучання, що відрізняються від вже звичного нам. Якщо перебільшено виражатись, то мабуть їх хіти не були б хітами. Будь-хто зараз міг би посперечатися зі сказаним вище, відповівши щось типу "Усі гітари звучать однаково і всі, у кого є жага до гри змогли б із найдешевшим інструментом видати хітову пісню!". То є так, але річ в тому, що саме винахід інженера Кларенса "Лео" Фендера подарував музикантам нову звукову палітру, яка стала поштовхом для музичної революції!
"No machine can wind better sounding or tighter wind than a well trained person" - Leo Fender
Лео Фендер, з описань його невеличкої кількості друзів, був працелюбним і майже завжди знаходив чим зайнятися. Його наполеглевість запровадилася ще зі шкільних років, коли нерозуміння однокласників та родичів лише спонукали його на подальші кроки вперед. Незавершена середня освіта, продовльча травма, що стала причиною втрати зору на одне око та відчутна відповідальність після одруження лише загартували його дух та зайвий раз надихнули.
Його головною фразою, яку він подумки промовляв щоразу була "я вам всім ще покажу!".
Його головною фразою, яку він подумки промовляв щоразу була "я вам всім ще покажу!".
З чого все почалося?
Юний Фендер ще з молодших років цікавився музикою та радіоконструюванням. У 1922-ому році, коли у Південній Каліфорнії ще не було постійного радіо мовлення, Сем власноруч зконструював власний детекторний радіопередавач, який надавав йому змогу слухати лише радіоповідомлення між островом Каталіна та материком через навушники. Дивовижний той факт, що першу станцію постійного радіомовлення у Каліфорнії збудували лише через декілька років. Не мало важливий вплив на майбутнє юного Сема надав його дядько, який володів крамничкою електротоварів у Санта Марії (Каліфорнія), де він сам збирав електро-акамулятори. Його дядько мав чимало книжок та посібників з користування та принципами роботи тих чи інших приладів, які власне і надихнули Сема Фендера!
Здобувши більшої кількості знань та навичок, Сем Фендер вирішив заробляти завдяки ним. У період з 1930-го до 1947-го років він здавав в аренду свої три власно створені трансляційні мережі. Постійними клієнтамі були рекламодавці, які вмикали свої рекламні оголошення у перервах бейсбольних матчів
У віці 25-ти років Сем одружився із Естер Клоцкі, (яка у майбутньому морально та фінансово підтримувала компанію Сема) а через чотири роки, наприкінці 1938-го, відкрив власну крамничку "Радіоремонт Фендера". А коли він здобув певну аудиторію, то додав до асортименту звукозаписи. Згодом, крамницу Фендера почали відвідувати і музиканти, які прохали його відремонтувати звукові підсилювачі, основна схема роботи яких йому не симпатизувала. Тоді він вирішив робити нову схему підсилювачів на замовлення, які трохи пізніше засимпатизували музикантам!
"K&F (Kaufmann & Fender) Manufacturing Corp." та перші електрогітари.
Познайомившись із музикантом Доком Кауфманном, Фендер зрозумів, що його зацікавленність гітарами не випадкова. Док, який був дуже добре ознайомлений із деталями та певними нововведеннями у ринку електрогітар та підсилювачів, поєднав свої знання із інженерними знаннями Сема і цей синтез знань створив ідею створення нового приладу, своєрідного "ченжера", який повинен був змінити та виправити усі похибки у схемах тодішніх підсилювачів. Але грошей на патентування цього приладу у Дока та Сема бракувало і тому вони продали права на цей прилад за 5 тисяч долларів, який згодом допоміг створити прообраз відомих підсилювачів "сорокап'яток" RCA, що продавалися мільйонами.
У 1943-ому Лео та Док зібрали власний звукознімач, у якому струни проходили через магнітну котушку. І щоб випробувати його Лео використав "найбульшу дошку, яку знайшов у Дока в гаражі", яка згодом стала нагадувати гавайську стіл-гітару. Експеримент виправдав усі надії! Щоб випробувати новий інструмент, музиканти натовпами приходили до Сема та Дока, щоб арендувати новий прилад!
У 1943-ому Лео та Док зібрали власний звукознімач, у якому струни проходили через магнітну котушку. І щоб випробувати його Лео використав "найбульшу дошку, яку знайшов у Дока в гаражі", яка згодом стала нагадувати гавайську стіл-гітару. Експеримент виправдав усі надії! Щоб випробувати новий інструмент, музиканти натовпами приходили до Сема та Дока, щоб арендувати новий прилад!
Після великого "напливу" клієнтури, крамниця потребувала розширення. Активно продавалися стіл-гітари марки "K&F", підсилювачі та динаміки. Фендер розумів що треба впроваджувати щось більше, те, що потребувало більше часу та, звичайно, фінансів. Док почав сумніватися у задумах Фендера і тому, через декілька місяців попрощався із Семом на добрій ноті, побажавши йому натхнення та сил на майбутні проекти. Коли Лео став володарем-одинаком компанії, то перейменував її на "Fender Electric Instrument Co."
Кінець п'ятидесятих для Фендера були вкрай важкими. Його робочий простір розширився до двух великих але не комфортних ангарів, які до речі порушували пожежну безпеку, а компанія найняла нового дистрибутора, не дуже розумійочого у рекламуванні компанії і який згодом дратував Фендера своїм непрофесіоналізмом. У 1947-ому році видатний стіл-гітарист Ноєл Боггс, який грав у гурті His Texas Playboys, став першою зіркою, що використовувала гітару Fender. А надалі шеф гурту Боб Уіллс не дозволяв своїм підопічним використовувати будь-які підсилювачі під час репетувань та гри на сцені, окрім Fender. Але проблем через менше не стало. Повернення півтисячи гітар, причиною якого стали терміти, що були у деревині ще до її обробки та покриття лаковими шарами та подальші судові справи - основні проблеми тих років!
Тим не менш 1948 рік був вагомим роком в історії розвитку компанії Лео Фендера. Тоді Фендер змоделював нові підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним твідовим покриттям. Також розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні!
Тим не менш 1948 рік був вагомим роком в історії розвитку компанії Лео Фендера. Тоді Фендер змоделював нові підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним твідовим покриттям. Також розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні!
Noel Boggs
Jazzmaster або ще один ключ до серця музиканта!
Fender Jazzmaster: від "батьківського" гаражу до масштабних фабрик та мільйонів проданих копій!
Майже весь концепт культової моделі "Фендер Джазмастер" був створений партнером Сема Фендера і талановитим конструктором - Форрестом Вайтом. Його перша гітара була створена у гаражі його батька, але проблема завершення його збірки заключалася у звукознімачах. Він й гадки не мав які деталі потребує збірка вірного звукознімача. Форрест розумів, що тип магніту та тонкість дроту грає головну роль. Тому він був вимушений експериментувати. І кінцеві етапи експериментів приголомшували його настільки, що він дойшов до створення ЧОТИРЬОХГРИФОВОГО ЧУДОВИСЬКА, вага якого не дозволила б суто фізично на ній грати.
Концерт Алвіна Рея у 1941-ому році надихнули Форреста на роздуми щодо чергової модернізації гітар. Він звернув увагу на те, що в проміжках між гітарними соло та ритм-партіями Алвін Рей був змушенний на постійній основі крутити ручки настрою для управління гучністю. І вже наступного дня Форрест винайшов у голові ідею цільнокорпусної гітари із свого типу перемикачами для встановлення потрібного звукового ефекту. Робота була завершена лише наприкінці 1942-го року. Це була перша гітара із перемикачами. У 1944-ому році новий проект електрогітари передбачав не потрібність під час гри педалі ефектів та нову на той час систему, яка представляла з себе додатковий важіль, що робив додатковий звуковий ефект "doo-wah", який зараз навивається тремоло (принцип його роботи ви зможете побачити у відео на наступній сторінці).
У березні 1947-ого року Форрест відвідав концерт в Акроні, де серед відомих на той час музикантів грали Мерл Тревіс, комік Хенк Пенні та декілька музичних бендів. Мерл на тому концерті грав на новій гітарі від Фендера та на 15-дюймовому підсилювачі, звук котрого приголомшив Форреста Уайта. коли він побалакав із Тревісом, то точно знав, що повинен познайомитися із Лео Фендером, що проживав у Фуллертоні, що в Каліфорнії!
У березні 1947-ого року Форрест відвідав концерт в Акроні, де серед відомих на той час музикантів грали Мерл Тревіс, комік Хенк Пенні та декілька музичних бендів. Мерл на тому концерті грав на новій гітарі від Фендера та на 15-дюймовому підсилювачі, звук котрого приголомшив Форреста Уайта. коли він побалакав із Тревісом, то точно знав, що повинен познайомитися із Лео Фендером, що проживав у Фуллертоні, що в Каліфорнії!
Не дивлячись на те, що Лео Фендер був не таким, яким його уявляв Форрест, талановиті майстри знайшли спільні теми для розмов. Основною темою були гітари та підсилювачі. Тоді Форрест взяв із собою підсилювач Premier, не знаючи конкретної причини. Згодом Фендер із радістю погодився обміняти його на свій на той час відомий підсилювач Pro Amp, бо був би залюбки роздивитися зсередини підсилювач свого конкурента. З того дня й почалася довга суспільна праця майстрів! Але до 1954-го року Форрест працював на іншому підприємстві, активно підтримуючи Лео матеріально та морально рівно до тих пір, доки сам Лео не звернувся до Уайта із проханням офіційного працевлаштування, бо йому потребувавсяпартнер, який має досвід у бюрократії, яку Фендер не дуже полюбляв, але розумів, що без неї компанія не протримається дуже довго. Не дивлячись на дуже низьку, у порівнянні із попереднім робочим місцем, зарплатнею, Форрест погодився, бо бачив простір для розвитку компанії і ось 20 травня 1954-го року Форрест Уайт отримав посаду керівника підприємством!
Якщо повертатися до виробництва перших найвідоміших моделей, то слід згадати ім'я Дона Рендалла, сили та знання якого посприяли росту продаж моделі Broadcaster в період 1950-1951рр. Але на початку 51-го року інша американська музична компанія, що належала німецькому переселенцю під назвою "Gretsch" оголосила старт продаж ударної установки Broadkaster (через "k"), назва якої запатентована. Тоді прийшлося внести виправлення у назві моделі Broadcaster на Telecaster!
Окрім Telecaster у 50-ті роки попитом користувалася модель Esquire. Цією моделлю з одним (на відміну від Telecaster) звукознімачем, музиканти користувалися довгий час завдячуючи не менш прекрасним звуком, якісному складу деревини, трьохпозиційному перемикачу та надзвичайно низькій ціні.
Бізнес Лео Фендера розростався, що вимушувало його до збільшення робочого простору. Тепер він мав змогу облашуваті кутовий майданчик неподалік від старих двох ангарів. Простір того куточка дозволяв Фендеру облаштувати головний офіс та конструкторську лабораторію, що власне дозволяло збільшити простір в ангарах під виробництво!
Fender Stratocaster - створення найбільш копійованої цільнокорпусної електрогітари сьогодення!
Ми пропустили період створення першої Фендерівської бас-гітари "Fender Precision Bass" та проміжок часу, коли наполеглевість Форреста Уайта допомогли підприємству Лео Фендера уникнути потенційної кризи. А зараз історія створення найвідомішої моделі гітар Фендер.
Тривіально, але розробка основної концепції моделі Stratocaster була запровадження задля розширення лінійки електрогітар Fender для збільшення продаж. Можна здогадатися, що більшість моделей, які випускав Лео були ідеальним поєднанням вже випущених раніше гітар інших майстрів. На питання "Хто ж був першим майстром, у голові котрого з'явилася ідея створення гітари такої форми?" досі немає відповіді. Але тим не менш, слід зауважити, що Лео Фендер, не вміючи грати на гітарі та настроювати струни на слух, майже завжди вмів ідеально проеціювати ідеї із додаванням власних новацій. Саме таким і вийшов Фендер Стратокастер!
Серійне виробництво - це закінчена, протестована, готова до відправлення партія, зроблена на замовлення. Перша така партія "стратокастерів" із системою тремоло у сто одиниць була готова у жовтні 1954-го року на замовлення Fender Sales. Партія гітар без системи тремоло була готова у квітні 1955-го року на замовлення у 25 одиниць. Після отримання замовлених партій Fender Sales напісали наступну рецензію:
"Досконала цільнокорпусна професійна гітара зі зручним дизайном корпусу, що забезпечує всі найтонші відмінні риси Fender. Корпус з добірного листяного дерева, лакування з відтінками golden sunburst, гриф з білого клена, білий пікгард і численні сліпучі хромовані металеві частини. Три передових регульованих звукознімача, ручка управління гучністю, дві ручки регулювання тембру і трьохпозиційний перемикач тембрового режиму. Регульований бридж Fender забезпечує точне інтонування і м'якість виконання. Гриф має відомий анкер Fender. Stratocaster доступний у варіанті з чудовою вбудованою системою тремоло або без неї."
Коли Форрест вирішив випробувати нову модель Фендера Стратокастер, то єдиний зауваженням керівника виробництвом була лише в тому, що не вистачає додаткого замка для тремоло "trem-lock", але окрім цього гітара була вишукана. У 1956-ому році виробництво Стратокастерів було надзвичайно "розкрученим", бо до фабрики Лео Фендера приїхали ведучий та оператори відомої на той час телевізійної програми "City at Night", що транслювалася голівудською студією Station KTLA-TV. Суть програми була проста: ведучий із командою приїзжає до різноманітних магазинів, заводів та фабрик Каліфорнії із проханням показати "кухню".
Було це так: Кен Грауер на початку програми пограв на новій моделі "фендерівської" гітари та представив Лео Фендера, як "того самого генія, що створив все це". Після цього Лео розпочав екскурсію із ознайомлення глядачів з процесом створення корпусу Стратокстера він заготовлення деревини до покриття лаком. Головний майстер Джордж Фуллертон коротко розповів щодо процесу виготовлення грифів і дозволив ведучому випробувати один із грифів на міцність, а саме пострибати на ньому (гриф був встановлений на два цегля по краях). Форрест розповідав як всі звукознімачі та ручки управління кріпляться на пікгарді (невеличка панель, що кріпиться на основному корпусі (деці) та уявляє з себе своєрідну кришку), а згодом приєднується на деку. Після того, як все було готовим для демонстрації звуку, до фабрики пріїздили невеличка група гітаристів, а саме Ноєл Боггс, який зіграв на стіл-гітарі Four-Neck 8-String Stringmaster.
Едді Міллер, якій зіграв на Телекастері та Едді Клетро із Джином Геліоном зіграли на Стратокастері із системою тремоло. Закінчивши розділ про модель Jazzmaster, ми забули встановити точну дату його запуску. Після того, як моделі Стратокастера приносили лише стабільний прибуток, Форрест ще довго вмовляв Лео на створення гітари із перемикачем для переходу з ритм секцій до соло-партій. У відповідь на пропозиції Лео лише чухав підборіддя. Він згодом погодився, але запропоновану Форрестом форму "offset waist" Лео зрозумів трохи по іншому, що спочатку обурювало Уайта. "Форма мені нагадувала вагітну качку" - говорив він. Але це не посприяло на зміни основного дизайну. Патент був отриманий у 1960-ому, а перша партія у 1958-ому році (на натупній сторінці представлений концепт-арт моделі).
Корпорація "Fender Electric Instrument Co." та новий Fender Jazz Bass!
Лео Фендер та його партнери подали заяву на об'єднання в корпорацію. Форрест Уайт відтоді став віце-президентом корпорації та генеральним менеджером. Зі звітностей Лео Фендера у період з 1945-го року, коли компанія активно почала займатися виробництвом гітар та підсилювачів, робочий колектив збільшився з 30-ти осіб до 100! Таким чином корпорація Фендера змогла задовольнити потреби дилерів з усього світу. Корпорація збільшила робочий простір додатковими чотирьма сучасними корпусами, обладнаними спеціально для виробництва гітар та підсилювачів. Корпорація мала тепер 9 корпусів у розмірі 5400 футів квадратних.
Корпорація вирішила відзначити початок 60-их років випуском нової моделі бас-гітари. Перше замовлення готової партії була зроблема Fender Sales у 1960-ому році, 3-го березня.
Корпорація вирішила відзначити початок 60-их років випуском нової моделі бас-гітари. Перше замовлення готової партії була зроблема Fender Sales у 1960-ому році, 3-го березня.
Лео запам'ятався своїм колегам власним перфекціонізмом, який намагався передати своїм підлеглим і людиною, актив посприяв скорішому випуску нової бас-гітари, був Дон Рендалл. Він активно спілкувався із музикантами та питав їх про можливі їх побажання у потенційній новій бас-гітарі. Перша бас модель не втрачала попит гітаристів, але випуск нового Fender Jazz Bass дав довершену систему регулювання тембру, два восьмимагнітних звукознімача, спеціально зпроектовані під цю гітару, глушителі для струн та вже ставший на той момент популярний дизайн "offset waist" із Fender Jazzmaster. Фендер на початку 1961-го року розробив ще один проект - підсилювачі "піггібек", у яких блок електроних схем та динаміки розміщувалися у різних корпусах, що значно спростили музикантам транспортування власного обладнання. У 1962-ому році корпорацією була випущена модель Fender Jaguar! (фотографія та відеогляд моделі на наступній сторінці) Її вперше представили на ярмарці у Чикаго. Це була, як згодом оголосив Форрест, його найулюбленіша електрогітара від Фендера. Все через фізичні можливості Форреста, у нього були маленькі кисті, а мензура "Ягуара" становила 24 дюйми, у порівнняні із Стратокастером та Телекастером, мензура яких становила 25 дюймів, нова модель була більш комфорніша у використанні.
Що таке мензура? Мензура або міра - це максимальний відрізок будь-якої зі струн (від поріжка на головці грифу до струнотримача), котрий має фізичну можливість коливатися та видавати будь-який звук.
5-го січня 1965-го року корпорація Fender та Fender Sales були офіційно придбані холдингом CBS (Columbia Broadcasting Systems). Але угода готувалася протягом всього 1964-го.
З точки зору логіки це можна було пояснити тим, що успішна хода корпорації Лео Фендера потребувала додаткових грошових внесків і той результат, який він та партнери мали перевищував усі очікування. З іншого боку стан здоров'я президента корпорації погіршився через стрептококову інфекцію, якою він заразився в середині 1950-х років. Він помічав, що не виправдовує власних сподівань щодо своєї працездатності. В той період CBS жадав диверсифікувати бізнес за кордони свого основного ринку і шукали відповідний об'єкт інвестиції заради економії на податках. Fender Instruments та Fender Sales були продані за 13 мільйонів доларів. На думку тих, хто займався вивченням історій створення та розвитку компаній, що спеціалізувалися на виробництві музичних іструментів та обладнання та просто знавців в сфері музики, ця угода була найпереломнішою в історії всієї корпорації! Вони сміливо розділяли історію на періоди "до CBS" та "епохи CBS" через те, наскільки помітно погіршилася якість виробництва вже відомих моделей протягом двух десятиліть.
There is was the end of greatest age of Leo's Fender Corporation...
Адаптація тексту під вимоги соціальної мережі Instagram:
Кількість символів - 2180.
"Історія "Fender" або внесок того, хто не вмів грати на гітарі!"
"Fender" спеціалізується у виробленні акустичних та електрогітар та музичного обладнання. Історія створення корпорації починається у Південній Каліфорнії коли юний Лео Фендер, відштовхуючись від знань, набутих із посібників та книжок електро-прилади, власними руками зконструював детекторний радіопередавач за декілька років до того, як побудували першу станцію радіомовлення. Власне Сем і почав заробляти з арендування його трансляційних мереж. А в 1938-му році відкрив "Радіоремонт Фендера". Часто приходили музиканти із проханнями відремонтувати їх підсилювачі. Основна схема їх роботи не подобалася Фендеру і він почав робити власні підсилювачи на замовлення. Після знайомства із музикантом Доком Кауфманном вони створили "K&F (Kaufmann & Fender) Manufacturing Corp." - власну марку електрогітар. Звичайно, поєднання досвіду Дока та навичок Фендера були приречені на успіх, не одразу, але з часом для "K&F" було необхідним розширюватись та робити щось більше, але сумніви Дока змусили його залишити Лео. Період п'ятидесятих був для Лео вкрай важким, але 1948-й рік став вагомим для здобуття визнання. Були створені підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним покриттям. Також розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні! Причиною перейменування цієї моделі стало те, що компанія "Gretsch" запустила продаж ударної установки Broadkaster (через "k"), назва якої запатентована. Наступним вагомим кроком у розвитку компанії став випуск найвідомішої моделі - Fender Stratocaster у 1954-му році.
Можна здогадатися, що більшість моделей, які випускав Лео були ідеальним поєднанням вже випущених раніше гітар інших майстрів. На питання "Хто ж був першим майстром, у голові котрого з'явилася ідея створення гітари такої форми?" досі немає відповіді. Останні дві відомі моделі гітар, що встигли вийти під егідою Лео Фендера були Fender Jazz Bass та Fender Jaguar, основна концепція та "родзинки" роботи були створені Форрестом Уайтом (майбутнім віце-президентом корпорації) у період 1942-1944рр.
"Fender" спеціалізується у виробленні акустичних та електрогітар та музичного обладнання. Історія створення корпорації починається у Південній Каліфорнії коли юний Лео Фендер, відштовхуючись від знань, набутих із посібників та книжок електро-прилади, власними руками зконструював детекторний радіопередавач за декілька років до того, як побудували першу станцію радіомовлення. Власне Сем і почав заробляти з арендування його трансляційних мереж. А в 1938-му році відкрив "Радіоремонт Фендера". Часто приходили музиканти із проханнями відремонтувати їх підсилювачі. Основна схема їх роботи не подобалася Фендеру і він почав робити власні підсилювачи на замовлення. Після знайомства із музикантом Доком Кауфманном вони створили "K&F (Kaufmann & Fender) Manufacturing Corp." - власну марку електрогітар. Звичайно, поєднання досвіду Дока та навичок Фендера були приречені на успіх, не одразу, але з часом для "K&F" було необхідним розширюватись та робити щось більше, але сумніви Дока змусили його залишити Лео. Період п'ятидесятих був для Лео вкрай важким, але 1948-й рік став вагомим для здобуття визнання. Були створені підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним покриттям. Також розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні! Причиною перейменування цієї моделі стало те, що компанія "Gretsch" запустила продаж ударної установки Broadkaster (через "k"), назва якої запатентована. Наступним вагомим кроком у розвитку компанії став випуск найвідомішої моделі - Fender Stratocaster у 1954-му році.
Можна здогадатися, що більшість моделей, які випускав Лео були ідеальним поєднанням вже випущених раніше гітар інших майстрів. На питання "Хто ж був першим майстром, у голові котрого з'явилася ідея створення гітари такої форми?" досі немає відповіді. Останні дві відомі моделі гітар, що встигли вийти під егідою Лео Фендера були Fender Jazz Bass та Fender Jaguar, основна концепція та "родзинки" роботи були створені Форрестом Уайтом (майбутнім віце-президентом корпорації) у період 1942-1944рр.
Адаптація тексту від вимоги соціальної мережі Facebook
Кількість символів - 2969.
"Історія "Fender" або внесок того, хто не вмів грати на гітарі!"
Американська корпорація "Fender" спеціалізується у виробленні акустичних та електрогітар та музичного обладнання. Історія створення корпорації починається у Південній Каліфорнії коли юний Лео Фендер, відштовхуючись від знань, набутих із посібників та книжок електро-прилади, власними руками зконструював детекторний радіопередавач за декілька років до того, як побудували першу станцію радіомовлення. Власне Сем і почав заробляти з арендування його трансляційних мереж. А в 1938-му році відкрив "Радіоремонт Фендера". До майстерні часто приходили музиканти із проханнями відремонтувати їх підсилювачі. Основна схема їх роботи не подобалася Фендеру і він почав робити власні підсилювачи на замовлення. Після знайомства із музикантом Доком Кауфманном вони створили "K&F (Kaufmann & Fender) Manufacturing Corp." - власну марку електрогітар. Звичайно, поєднання досвіду Дока та навичок Фендера були приречені на успіх, не одразу, але з часом для "K&F" було необхідним розширюватись та робити щось більше, але сумніви Дока змусили його залишити Лео. Період п'ятидесятих був для Лео вкрай важким, але 1948-й рік став вагомим для здобуття визнання. Були створені підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним покриттям. Також розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні! Причиною перейменування цієї моделі стало те, що компанія "Gretsch" запустила продаж ударної установки Broadkaster (через "k"), назва якої запатентована. Якщо не вдаватися до подробиць та змін всередині корпорації, то наступним вагомим кроком у розвитку компанії став випуск найвідомішої моделі - Fender Stratocaster у 1954-му році. Можна здогадатися, що більшість моделей, які випускав Лео були ідеальним поєднанням вже випущених раніше гітар інших майстрів. На питання "Хто ж був першим майстром, у голові котрого з'явилася ідея створення гітари такої форми?" досі немає відповіді. Останні дві відомі моделі гітар, що встигли вийти під егідою Лео Фендера були Fender Jazz Bass та Fender Jaguar, основна концепція та "родзинки" роботи були створені Форрестом Уайтом (майбутнім віце-президентом корпорації) у період 1942-1944рр. Знайомство Лео Фендера та Форреста Уайта відбулося після того, як Форрест відвідав виступ Мерла Тревіса в Акроні у 1947-ому році. Мерл грав тоді на новій гітарі 15-тидюймовому підсилювачі від Фендера, звук котрих приголомшив Форреста. Після бесіди із Тревісом, то Уайт точно знав, що йому необхідно їхати до Каліфорнії.
5-го січня 1965-го року корпорація Fender та Fender Sales були офіційно придбані холдингом CBS (Columbia Broadcasting Systems). Це можна було пояснити тим, що успішна хода корпорації Лео Фендера потребувала додаткових грошових внесків. З іншого боку стан здоров'я президента корпорації погіршився через стрептококовуінфекцію, якою він заразився в середині 1950-х років.
Американська корпорація "Fender" спеціалізується у виробленні акустичних та електрогітар та музичного обладнання. Історія створення корпорації починається у Південній Каліфорнії коли юний Лео Фендер, відштовхуючись від знань, набутих із посібників та книжок електро-прилади, власними руками зконструював детекторний радіопередавач за декілька років до того, як побудували першу станцію радіомовлення. Власне Сем і почав заробляти з арендування його трансляційних мереж. А в 1938-му році відкрив "Радіоремонт Фендера". До майстерні часто приходили музиканти із проханнями відремонтувати їх підсилювачі. Основна схема їх роботи не подобалася Фендеру і він почав робити власні підсилювачи на замовлення. Після знайомства із музикантом Доком Кауфманном вони створили "K&F (Kaufmann & Fender) Manufacturing Corp." - власну марку електрогітар. Звичайно, поєднання досвіду Дока та навичок Фендера були приречені на успіх, не одразу, але з часом для "K&F" було необхідним розширюватись та робити щось більше, але сумніви Дока змусили його залишити Лео. Період п'ятидесятих був для Лео вкрай важким, але 1948-й рік став вагомим для здобуття визнання. Були створені підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним покриттям. Також розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні! Причиною перейменування цієї моделі стало те, що компанія "Gretsch" запустила продаж ударної установки Broadkaster (через "k"), назва якої запатентована. Якщо не вдаватися до подробиць та змін всередині корпорації, то наступним вагомим кроком у розвитку компанії став випуск найвідомішої моделі - Fender Stratocaster у 1954-му році. Можна здогадатися, що більшість моделей, які випускав Лео були ідеальним поєднанням вже випущених раніше гітар інших майстрів. На питання "Хто ж був першим майстром, у голові котрого з'явилася ідея створення гітари такої форми?" досі немає відповіді. Останні дві відомі моделі гітар, що встигли вийти під егідою Лео Фендера були Fender Jazz Bass та Fender Jaguar, основна концепція та "родзинки" роботи були створені Форрестом Уайтом (майбутнім віце-президентом корпорації) у період 1942-1944рр. Знайомство Лео Фендера та Форреста Уайта відбулося після того, як Форрест відвідав виступ Мерла Тревіса в Акроні у 1947-ому році. Мерл грав тоді на новій гітарі 15-тидюймовому підсилювачі від Фендера, звук котрих приголомшив Форреста. Після бесіди із Тревісом, то Уайт точно знав, що йому необхідно їхати до Каліфорнії.
5-го січня 1965-го року корпорація Fender та Fender Sales були офіційно придбані холдингом CBS (Columbia Broadcasting Systems). Це можна було пояснити тим, що успішна хода корпорації Лео Фендера потребувала додаткових грошових внесків. З іншого боку стан здоров'я президента корпорації погіршився через стрептококовуінфекцію, якою він заразився в середині 1950-х років.
Адаптація тексту під вимоги месенжеру Telegram
Кількість символів - 4068
"Історія "Fender" або внесок того, хто не вмів грати на гітарі!"
Американська корпорація "Fender" спеціалізується у виробленні акустичних та електрогітар та музичного обладнання. Історія створення корпорації починається у Південній Каліфорнії коли юний Лео Фендер, відштовхуючись від знань, набутих із посібників та книжок електро-прилади, власними руками зконструював детекторний радіопередавач за декілька років до того, як побудували першу станцію радіомовлення. Власне Сем і почав заробляти з арендування його трансляційних мереж. А в 1938-му році відкрив "Радіоремонт Фендера". До майстерні часто приходили музиканти із проханнями відремонтувати їх підсилювачі. Основна схема їх роботи не подобалася Фендеру і він почав робити власні підсилювачи на замовлення. Після знайомства із музикантом Доком Кауфманном вони створили "K&F (Kaufmann & Fender) Manufacturing Corp." - власну марку електрогітар. Звичайно, поєднання досвіду Дока та навичок Фендера були приречені на успіх, не одразу, але з часом для "K&F" було необхідним розширюватись та робити щось більше, але сумніви Дока змусили його залишити Лео. П'ятидесяті були для Лео вкрай важкими, але 1948-й рік став вагомим для здобуття визнання. Були створені підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним покриттям. Розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні! Причиною перейменування цієї моделі стало те, що компанія "Gretsch" запустила продаж ударної установки Broadkaster (через "k"), назва якої запатентована. Якщо не вдаватися до подробиць та змін всередині корпорації, то наступним вагомим кроком у розвитку компанії став випуск найвідомішої моделі - Fender Stratocaster у 1954-му році. Можна здогадатися, що більшість моделей, які випускав Лео були ідеальним поєднанням вже випущених раніше гітар інших майстрів. На питання "Хто ж був першим майстром, у голові котрого з'явилася ідея створення гітари такої форми?" досі немає відповіді. Останні дві відомі моделі гітар, що встигли вийти під егідою Лео Фендера були Fender Jazz Bass та Fender Jaguar, основна концепція та "родзинки" роботи були створені Форрестом Уайтом (майбутнім віце-президентом корпорації) у період 1942-1944рр. Знайомство Лео Фендера та Форреста Уайта відбулося після того, як Форрест відвідав виступ Мерла Тревіса в Акроні у 1947-ому році. Мерл грав тоді на новій гітарі 15-тидюймовому підсилювачі від Фендера, звук котрих приголомшив Форреста. Після бесіди із Тревісом, то Уайт точно знав, що йому необхідно їхати до Каліфорнії. До 1954-го року Форрест працював на іншому підприємстві, активно підтримуючи Лео рівно до тих пір, доки Лео не звернувся до Уайта із пропозицією працевлаштування, бо йому потребувався партнер, який має досвід у бюрократії, яку Фендер не дуже полюбляв, але розумів, що без неї компанія не протримається довго. Не дивлячись на дуже низьку, у порівнянні із попереднім робочим місцем, зарплатнею, Форрест погодився і 20 травня 1954-го року Форрест Уайт отримав посаду керівника підприємством!
5-го січня 1965-го року корпорація Fender та Fender Sales були офіційно придбані холдингом CBS (Columbia Broadcasting Systems). Це можна було пояснити тим, що успішна хода корпорації Лео Фендера потребувала додаткових грошових внесків. З іншого боку стан здоров'я президента корпорації погіршився через стрептококову інфекцію, якою він заразився в середині 1950-х років. В той період CBS жадав диверсифікувати бізнес за кордони свого основного ринку і шукали відповідний об'єкт інвестиції заради економії на податках. Fender Instruments та Fender Sales були продані за 13 млн $. На думку тих, хто займався вивченням історій створення та розвитку компаній, що спеціалізувалися на виробництві музичних іструментів та обладнання та просто знавців в сфері музики, ця угода була найпереломнішою в історії всієї корпорації! Вони сміливо розділяли історію на періоди "до CBS" та "епохи CBS" через те, наскільки помітно погіршилася якість виробництва вже відомих моделей протягом двух десятиліть.
Американська корпорація "Fender" спеціалізується у виробленні акустичних та електрогітар та музичного обладнання. Історія створення корпорації починається у Південній Каліфорнії коли юний Лео Фендер, відштовхуючись від знань, набутих із посібників та книжок електро-прилади, власними руками зконструював детекторний радіопередавач за декілька років до того, як побудували першу станцію радіомовлення. Власне Сем і почав заробляти з арендування його трансляційних мереж. А в 1938-му році відкрив "Радіоремонт Фендера". До майстерні часто приходили музиканти із проханнями відремонтувати їх підсилювачі. Основна схема їх роботи не подобалася Фендеру і він почав робити власні підсилювачи на замовлення. Після знайомства із музикантом Доком Кауфманном вони створили "K&F (Kaufmann & Fender) Manufacturing Corp." - власну марку електрогітар. Звичайно, поєднання досвіду Дока та навичок Фендера були приречені на успіх, не одразу, але з часом для "K&F" було необхідним розширюватись та робити щось більше, але сумніви Дока змусили його залишити Лео. П'ятидесяті були для Лео вкрай важкими, але 1948-й рік став вагомим для здобуття визнання. Були створені підсилювачі Champion 800, Princeton та Deluxe з унікальним покриттям. Розпочалися розробки цільнокорпусних електрогітар моделі Broadcaster, яка згодом змінить назву на Telecaster, яка не втрачає популярності і сьогодні! Причиною перейменування цієї моделі стало те, що компанія "Gretsch" запустила продаж ударної установки Broadkaster (через "k"), назва якої запатентована. Якщо не вдаватися до подробиць та змін всередині корпорації, то наступним вагомим кроком у розвитку компанії став випуск найвідомішої моделі - Fender Stratocaster у 1954-му році. Можна здогадатися, що більшість моделей, які випускав Лео були ідеальним поєднанням вже випущених раніше гітар інших майстрів. На питання "Хто ж був першим майстром, у голові котрого з'явилася ідея створення гітари такої форми?" досі немає відповіді. Останні дві відомі моделі гітар, що встигли вийти під егідою Лео Фендера були Fender Jazz Bass та Fender Jaguar, основна концепція та "родзинки" роботи були створені Форрестом Уайтом (майбутнім віце-президентом корпорації) у період 1942-1944рр. Знайомство Лео Фендера та Форреста Уайта відбулося після того, як Форрест відвідав виступ Мерла Тревіса в Акроні у 1947-ому році. Мерл грав тоді на новій гітарі 15-тидюймовому підсилювачі від Фендера, звук котрих приголомшив Форреста. Після бесіди із Тревісом, то Уайт точно знав, що йому необхідно їхати до Каліфорнії. До 1954-го року Форрест працював на іншому підприємстві, активно підтримуючи Лео рівно до тих пір, доки Лео не звернувся до Уайта із пропозицією працевлаштування, бо йому потребувався партнер, який має досвід у бюрократії, яку Фендер не дуже полюбляв, але розумів, що без неї компанія не протримається довго. Не дивлячись на дуже низьку, у порівнянні із попереднім робочим місцем, зарплатнею, Форрест погодився і 20 травня 1954-го року Форрест Уайт отримав посаду керівника підприємством!
5-го січня 1965-го року корпорація Fender та Fender Sales були офіційно придбані холдингом CBS (Columbia Broadcasting Systems). Це можна було пояснити тим, що успішна хода корпорації Лео Фендера потребувала додаткових грошових внесків. З іншого боку стан здоров'я президента корпорації погіршився через стрептококову інфекцію, якою він заразився в середині 1950-х років. В той період CBS жадав диверсифікувати бізнес за кордони свого основного ринку і шукали відповідний об'єкт інвестиції заради економії на податках. Fender Instruments та Fender Sales були продані за 13 млн $. На думку тих, хто займався вивченням історій створення та розвитку компаній, що спеціалізувалися на виробництві музичних іструментів та обладнання та просто знавців в сфері музики, ця угода була найпереломнішою в історії всієї корпорації! Вони сміливо розділяли історію на періоди "до CBS" та "епохи CBS" через те, наскільки помітно погіршилася якість виробництва вже відомих моделей протягом двух десятиліть.
